Богдан Самардак: Кадрова політика ФК “Малинськ” – не заглядаємо в паспорти, а дивимося на ігрові якості

Третій рік поспіль аматорський клуб із Рівненщини бере участь і в аматорських змаганнях на всеукраїнському рівні. І якщо спершу він спинявся у чвертьфіналі чемпіонату та фінішував дев’ятим в групі, то нині йде відразу за трійкою лідерів. За що бореться ФК “Малинськ”, які завдання має та яку стратегію будує? Про це нам розповів Богдан Самардак – авторитетний футболіст та тренер, за плечима якого виступи за “Торпедо” (Луцьк), “Авангард” та “Верес” (Рівне), “Металург” (Запоріжжя), “Авангард” (Рівне), “Гуменне” (Чехія), “Буковину” (Чернівці), “Ниву” (Тернопіль), “Полісся” (Житомир), а також робота у тренерських штабах професіональних клубів “Нива” (Тернопіль) та “Буковина” (Чернівці).

– Богдане Миколайовичу, недавно ФК “Малинськ” опинився на передовицях ЗМІ через позафутбольну обставину – команда потрапила в аварію на дорозі. Чи благополучно пережили ту ДТП?

– Це було днів десять тому, а до цих пір перед очима… Нічого не вдієш – дороги самі знаєте які, а ще й сніг. В один момент все трапилося, не всі, напевно, й зрозуміли, що відбулося. Але, слава Богу, всі живі та здорові.

– Ваша команда йде відразу за трійкою лідерів Групи 1. То як готуєтеся до насиченого футбольного 2018 року?

– Займаємося поки-що у Рівному двічі на тиждень. Також беремо участь в Меморіалі Ернеста Юста на Львівщині – у групі чотири команди, а з наступного раунду будуть іще сильніші суперники. Ігри проходять у Винниках. У Львівській області гарні умови для підготовки, а турнір дає хорошу ігрову практику.

– Наскільки великі зміни плануються у команді?

– Чоловік шість нових виконавців уже є. Поки, правда, конкретних імен називати не станемо – тому що з кимось поки лише усні домовленості, а на деякі позиції ми, можливо, іще гравців переглядатимемо. До початку другої частини ще досить багато часу.

А от стосовно тих, хто пішов, можу прояснити. Це – Олександр Малиновський, Юрій Федосенко, Олександр Любар. Дмитро Ситник поїхав у Білорусь, а Юрій Сондак – у Чехію. Чи знайде він там команду, чи ні, поки не знаємо. Утім, у перелік змін у колективі наразі вносимо це прізвище.

– Яка кадрова політика ФК “Малинськ”?

– Не заглядаємо в паспорти, а дивимося суто на ігрові якості. Із Малинська у нас тільки син президента клубу. А інші хлопці, в основному, рівненські. Є з Луцька, Нетішина, Новограда-Волинського. Один новачок навіть із Луганська прибув.

– Переглядаючи заявку, бачимо гравців з непоганим досвідом, однак більшість все-таки грали суто на аматорському рівні. Чи всі розуміють ваші вимоги та професіонально ставляться до справи?

– Можливо, не всі й не відразу – вони звикли працювати так, як звикли. Однак президент клубу підтримує нас щодо того, щоб поміняти кардинально ставлення футболістів до тренувань. Хто витримує – той з нами, хто не витримує – тихенько йде собі на область, на район, або й взагалі закінчує з футболом. Отак, потихеньку, і йде перебудова в ФК “Малинськ”.

– Молодих місцевих гравців розглядаєте?

– Звичайно розглядаємо. Але їх поки-що не бачимо їх у команді. Не забувайте – кілька років у нас не було команди на високому всеукраїнському рівні. Тому наші таланти мусіли в юному віці їхати десь у інші клуби з інших областей. Окремі й зараз грають у першостях U-21 та U-19, у Першій та Другій лігах. А якщо трапляється якийсь цікавий хлопчина, то за нього велика конкуренція між клубами і його треба ще серйозно готувати. Одна у нас знахідка – форвард Микола Гайдучик, який прибув до нас після юнацької команди “Вереса”. Я ним дуже задоволений. Якщо з його боку буде професіональне ставлення до роботи й не піде обертом голова від різних пропозицій, це буде гарний футболіст.

– Якщо змінюється ставлення до тренувального процесу – значить, попереду й більші завдання. За що буде боротися ФК “Малинськ” у найближчій перспективі?

– Завдання президент ставить максимальні. І я також його однодумець у цьому питанні. Ми повинні виходити й вигравати кожну гру. Хотілося б посісти перше-друге місце, хоча й розуміємо, наскільки це важко. У суперників серйозна фора на весняну частину, до того ж у трійці лідерів команди, які не перший рік серйозно займаються і мають хороший склад. Судіть самі: “Рочин” – серйозна, міцна команда із здоровим колективізмом, “ОДЕК” – наше “МанСіті” з Рівненщини, “Минай” – команда з винятково авторитетними лідерами та добротним складом.

Але мені ніхто не заважає, маю підтримку керівництва клубу і працюю із задоволенням. Тому націлюю хлопців на те, що навесні треба серйозно тренуватися і просто показати гарний футбол. Якщо з їхнього боку буде відповідальне ставлення, вони самі побачать підсумки своєї праці на полі.

– На наступний сезон ваша команда також планує поєднувати всеукраїнський аматорський рівень із обласним?

– Президент готовий до цього. Більше того, якщо будуть об’єднані Аматорська та Друга ліги, ми й у такому турнірі можемо взяти участь. Розуміємо, що там “ще вилами по воді все писано”, але у випадку, якщо буде така можливість, подамо заявку. Ми майже готові до об’єднаної ліги.

– Але загалом на Рівненщині не краща ситуація з інфраструктурою: реконструкція головного міського стадіону обласного центру затягнулася, повнорозмірних штучних полів катма та й майданчиків хотілося б більше… Малинськ на фоні області тримається гідно у плані умов для роботи?

– Скажімо так, якщо взяти владу, то для них, як мені здається, це взагалі невідомий вид спорту. У того ж “ОДЕКа” президент – у хорошому значенні слова “камікадзе”, який все сам зробив. У Сарнах на високому рівні все, тому місцеві шанувальники футболу зробили гарне поле й базу. Може буде й велика синтетична галявина. Нам у Малинську належить дякувати нашому президенту Василеві Онищуку, адже він зробив прекрасне поле, яке підтримується в гарному стані. Тож граємо у належних умовах, а ще є сподівання попрацювати над роздягальнями. Але загалом в області з полями дійсно катастрофа, тому таких меценатів футболу треба підтримувати і дякувати їм за те, що вони у своїх містах і селах створили можливість для розвитку спорту.

– Чи є сьогодні сподівання на те, що в Рівненську область повернеться професіональний футбол? Адже є лише один клуб найвищого турнірного статусу – “Верес”, але й той грає у Львові…

– Як на мене, все повинно розвиватися своїм шляхом, а не так – що паровоз уже полетів, а рейки ще тільки починають монтувати. Футбол – для народу. Тому мають бути хороший стадіон, база, щоб все красиво було й урочисто. У найближчі два роки стадіону в Рівному точно не буде, а за цей час все може помінятися. Добре, що є “Верес”, але жаль, що команда була проїздом через Рівне. Наші фани заслужили побачити Прем’єр-лігу. Я уявляю, яке це було б свято, якби до нас у місто приїхали “Динамо” або “Шахтар”…

Тому щодо ФК “Малинськ” – треба дорости до того рівня, на якому хочемо грати. Націлюємося на серйозну роботу, а там – побачимо.

– Порівнюючи із Другою лігою, нинішній чемпіонат ААФУ витримує рівень?

– Із нашої Групи 1 перших чотири команди однозначно не загубилися б у нинішній Другій лізі – ні “Рочин”, ні “ОДЕК”, ні “Минай” не були б там статистами, та й за нашу команду, сподіваюся, не довелося б червоніти. Приклад того ж “Агробізнесу” це доводить. Є багато позитивних прикладів, коли аматорські клуби не поспішаючи прогресують і потім відразу беруть медалі на професіональному рівні. Це свідчить, що у нашому футболі ще багато непересічних команд і якщо давати їм розвиватися, то буде поповнюватися вітчизняний чемпіонат.

ААФУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *