Знайомимся з суперником: «Покуття» (Коломия) – турнірний прогрес та посилення складу

На проміжному етапі «Покуття» – на третьому місці, але з відставанням лише на одне очко від дуету лідерів Групи 1 (щоправда, й такою ж мінімальною перевагою над переслідувачем). Очевидний турнірний прогрес команди із міста Коломия, яке, нагадаємо, двічі здобувало звання чемпіона України серед аматорів (у 1996 році – «Покуття», у 2012 році – «Карпати»), а також трофеї обласного рівня.

Про півріччя «Покуття» на наше прохання розповів головний тренер коломийського клубу Любомир Корнута.

– Як ви для себе оцінюєте третє місце на проміжному етапі? Особливо зважаючи на те, що відстань від лідерів всього одне очко.

– Радує те, що цього року команда грала більш стабільно. Тому дійсно на перерву ми пішли без великого розриву з лідерами. Вся боротьба ще попереду, і ми будемо готуватися та налаштовуватися дуже серйозно, адже всіх конкурентів приймаємо вдома.

– Зрозуміло, що минулого сезону у вашій групі були такі очевидно потужніші клуби як ФК «Минай», той же непоганий колектив ФК «Калуш», які потім пішли в Другу лігу. На вашу думку, нинішній сезон витримує рівень минулого чи, можливо, хтось навіть суттєво додав?

– У нашій групі є команди з амбіціями на Другу лігу. Можливо, більш молоді колективи не витримують конкуренції – це було видно по особистих зустрічах, адже не обійшлося без великих рахунків. А такі команди, як ОДЕК чи «Малинськ» – хорошого рівня, в порівнянні з минулим роком додали. Не знаю, яка ситуація в «Рочині», але за результатами вони збавили, хоча по грі команда також непогана. Новачки у чемпіонаті загалом гідного рівня. Тож оцінив би турнір дуже навіть позитивно.

– Існує така думка, що якщо в команді багато футболістів відзначаються голами – це свідчення класу. Ваш колектив в цьому плані безапеляційно найкращий у Групі 1, тому що у вас аж 16 футболістів забивали голи. Це відсутність очевидного бомбардира і проблема чи, навпаки, доводить високий клас кожного гравця і складу в цілому?

– Напевно, це клас гравців та клас команди. Хоча, якщо бути відвертим, то ми в пошуках гравця, який міг би регулярно забивати голи.

– Ваша команда проводить дуже серйозну ротацію, часто змінюючи склад та роблячи багато замін. Це від хорошого життя чи, навпаки, десь від невдоволення результатом?

– В залежності від гри. Були такі матчі, де було невдоволення результатом, але й бувало так, що ми просто хотіли, щоб усі футболісти були задіяні та мали ігрову практику. Адже у нас на кожну позицію є по два гравці. Щоб не обділити когось ігровим часом – робимо ротацію, щоб люди завжди були в тонусі. Десь воно допомагає, десь – ні, але такий футбол.

– Літнє поповнення вашої команди «зайшло» чи все-таки ще десь відчуваєте недоукомплектованість, яку будете вирішувати зимою?

– Літнє поповнення «зайшло», але ми очікували від нього більшого, якщо чесно… Але нічого – процес селекції безперервний, а у нас у складі є гравці, у яких є можливість прогресувати.

– Тим не менш, всі вони основному награли більше десяти матчів, що свідчить про те, що «пасажирів» не набирали…

– Так, «пасажирів» не набирали, але ми брали людей, з якими хотіли ставити більш чіткі завдання попасти у боротьбу за найвищі місця.

– У вашій групі лише одна команда, це ФК «Малинськ», забила більше м’ячів, аніж ви зі стандартів. У чому секрет такої результативності та як вдалося підібрати футболістів, які однаковою мірою і подають стандарти добре, і підключаються до них, як той же Лазорик?

– Такі гравці, як Лазорик – високого рівня. Єдине – це віковий ценз. Думаю, людина ще могла б пограти на хорошому рівні – десь у Першій лізі. В принципі, ми відпрацьовуємо це на тренуваннях та зборах – фактично на кожному занятті приділяється увага стандартам. Гравці знають, як підключатися та хто які функції повинен виконувати, до того ж, у нас є виконавці, які можуть робити подачі.

– Який відсоток доморощених футболістів у складі команди на сьогодні?

– Він дещо зменшився, хоча, звичайно, все ще комплектуємося переважно місцевими і винятково західноукраїнськими футболістами – із сусідніх областей. Ми стараємося підтягувати й молодь.

– З іншого боку, скільки у вас молодих в заявці… дехто навіть 2002 року народження встиг дебютувати.

– Ми їх підтягуємо під команду, щоб хлопці відчули як грати з трошки старшими футболістами. Авжеж, це аматорський футбол, але в нашому колективі є у кого повчитися. І є кому вчитися – ті ж Ярослав Габрух, Ростислав Нападюк, Андрій Петранюк можуть вирости у непоганих майстрів, якщо будуть і далі працювати над собою. Хочеться, щоб наші молоді гравці себе проявили – треба час та терпіння.

– Хто з молодих хлопців вже подає надії та кому навесні готуватися підтягуватися більше до основну складу?

– Всіх, скажімо так, дітей, які є в заявці, будемо брати на навчально-тренувальні збори, щоб вони краще відчули і навантаження, і перебування в колективі.

– А де ваша молодь підтримує форму?

– У нас є команда «Покуття-2», яка грає на першість області. Там зібрані гравці приблизно одного віку, найстарші – 1998 року народження. Всі вони – коломийські хлопці, які «обкатуються» та набираються досвіду. За можливості, адже вони студенти та учні, ці футболісти тренуються з нами.

– Минулого сезону у вас взяли, так би мовити, на підвищення в головну команду області Романа Борисевича. Чи були ще такі втрати за останній рік? Можливо, кимось із молодих вашої команди цікавляться?

– Наразі такої інформації немає. Можливо, кимось і цікавилися, але все залишилося на рівні чуток. До нас є увага зі сторони «Прикарпаття»: і головний тренер Володимир Ковалюк питає хто як грає, і президент клубу Василь Ольшанецький приїжджає на ігри, але, думаю, наші футболісти поки не готові допомогти Прикарпаттю.

– Як у вашого клубу з інфраструктурою? Чи є якийсь розвиток в цьому напрямку?

– Планується поліпшення інфраструктури, але як і коли – ще не знаю. В планах: великий спортивний комплекс та поряд з ним – стадіон з полем зі штучним покриттям. Всі ми давно чекаємо на цю подію.

– Хто на сьогоднішній день підтримує команду? Хто надає допомогу?

– Вдячні за допомогу нашим спонсорам та партнерам. Допомогу надає Благодійний фонд «Покуття», якій заснував Народний депутат України Андрій Володимирович Іванчук. Допомагає місцева влада у особі мера міста Ігоря Богдановича Слюзара, а також солідна німецька компанія «Leoni AG», яка зайшла в Коломию та також залучилася до підтримки клубу.

– На сьогодні дійсно є підстави вважати ваш клуб соціальним проектом, і це дуже приємний факт, тим більш ми бачимо прогрес. Наостанок – про завдання. Що плануєте собі на весну? Чи є конкретне місце, яке вас задовольнить?

– Президентом клубу була озвучена позиція – поборотися за найвищі місця в аматорському чемпіонаті. Будемо старатися вийти з групи та прагнути успіху в стикових матчах.

Артур Валерко.

Для довідки:

ФК «Покуття» (Коломия Івано-Франківської обл.)

Рік заснування: 2011

Президент: Тарасюк Олександр Вікторович

Виконавчий директор: Рубич Ігор Любомирович

Головний тренер: Корнута Любомир Васильович

Тренер: Лахнюк Андрій Михайлович

Адміністратор: Геник Андрій Романович

Стадіон: «Юність» (Коломия)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *