Семеро представників ОДЕКа ввійшли в список 33-х найкращих гравців Чемпіонату України 2019-2020

Журналіст Артур Валерко, портал SportArena, продовжує підводити підсумки сезону 2019-2020 років у Чемпіонаті України серед аматорів. Зокрема, він сформовував збірну сезону, в яку потрапили сім представників оржівського ОДЕКа – голкіпер Богдан Когут, захисники Андрій Наумець, Юрій Красномовець та Іван Мучак, півзахисники, Андрій Апанчук, Микола Коляда і Владислав Семенчук. Також до збірної Групи 1 потрапив ще один представник клубу з Рівненщини – хавбек Віталій Богданов.

Воротарі

  1. Руслан Зарубін («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

37 років – 17 матчів – 14 пропущених м’ячів, 9 «сухих» матчі

Його найкращі роки минули в змаганнях професіонального рівня – харківські «Арсенал» і «Геліос», ФК «Полтава», ФК «Олександрія» та багато інших клубів. Коли досвідчений воротар поповнив склад «Вікторії», значно посилив команду й розширив вибір тренерського штабу. У чемпіонському сезоні Зарубін видав низку сильних матчів (у тому числі – вже в плей-офф). Виграв серію післяматчевих пенальті в супер-фіналі, парирувавши два удари «Епіцентру».

  1. Дмитро Козаченко («ЛНЗ-Лебедин» Лебедин Черкаська область)

38 років – 21 матчів – 17 пропущених м’ячів, 10 «сухих» матчів

Віце-чемпіон всесвітньої Універсіади 2001 року, який свого часу пограв за луганську «Зорю», сімферопольську «Таврію» та ПФК «Олександрія», вже четвертий рік грає за ЛНЗ і постійно тримає планку. Голкіпер з яскравою манерою та блискавичною реакцією, він практично бездоганно пройшов перший етап, але в плей-офф лебединяни цього року зарано залишилися поза грою. Матч на Хмельниччині з «Епіцентром» поставив крапку на їхніх чемпіонських амбіціях, але бронзові медалі підсолодили загалом сильний сезон.

  1. Богдан Когут (ОДЕК Оржів Рівненська область→«Верес» Рівне Д3)

32 роки – 9 матчів – 7 пропущених м’ячів, 4 «сухих» матчі

Когут під час зимового антракту перейшов у рівненський «Верес», якому допоміг повернутися в Першу лігу. Але результати, показані досвідченим воротарем у першій частині сезону, залишили прекрасне враження. Богдан не пропускав м’ячів у чотирьох із дев’яти проведених матчів чемпіонату, видав чимало сейвів і загалом виступав настільки спокійно, наскільки й потрібно, коли граєш за команду-лідера своєї групи.

Праві захисники

  1. Тарас Михайлюк («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

36 років – 21 матч – 3 голи, 2 асисти

Один із найагресивніших фулбеків чемпіонату – все ще швидкий, наполегливий, непоступливий. Фірмові сольні рейди Михайлюка – це постійне джерело загрози редутам суперників «Вікторії». Він забив три м’ячі (в тому числі, один із важливих голів у видовищному супер-фіналі), віддав дві гольові і відразу кілька передгольових комбінацій. Не реалізував післяматчевий пенальті – але підсумковий результат стер цю помарку.

  1. Андрій Наумець (ОДЕК Оржів Рівненська область)

24 роки – 16 матчів – 2 голи, 1 асист

Він починав у ОДЕКу з ротації та виходів на заміни – як і багато інших молодих гравців-початківців, але з часом вибився на перші ролі. Тепер уявити оржівську команду без високошвидкісних «човникових» маршрутів Наумця досить важко. Цей гравець поєднує швидкість із хорошим володінням м’ячем, а тому забезпечує команду необхідною кількістю флангових прострілів і подач. Може більше.

  1. Олександр Жмуйда (ФК «Ковель-Волинь» Волинська область«Епіцентр» Дунаївці Хмельницька область)

20 років – 12 матчів – 2 асисти

Один із тих гравців, які здорово прогресували під час сезону. Жмуйда починав у ковельській команді, яка розкрила чимало молоді, а після переходу в «Епіцентр» виявився одним із наймолодших «стартерів» команди-претендента на медалі. Причому, Олександр проявив різноплановість – хоча за даними він цілком підходить для ролі швидкого флангового захисника, за потреби він знайшов себе у схемі «Епіцентру» в трійці центрбеків. Ще один футболіст, який повинен солідно додати найближчим часом.

Центральні захисники

  1. Ігор Чередниченко («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

36 років – 21 матч – 4 голи, 2 асисти

Колишній захисник «Металіста», «Олександрії» та низки інших професіональних клубів уже кілька років є лідером захисту «Вікторії». На досвіді Чередниченко вміє закрити навіть значно молодших і швидших суперників, а такі якості, як читання гри, вміння виграти єдиноборства та дуже хороша гра вгорі, роблять Ігоря одним із найефективніших захисників. Особлива якість цього гравця – підключення на стандарти (звідси чотири голи), а ще саме він реалізував вирішальний пенальті в супер-фіналі.

  1. Павло Чмеленко («Таврія» Новотроїцьке Херсонська область)

26 років – 14 матчів – 2 голи

Габаритний захисник із могутнім ударом погодився на пропозицію новотроїцького клубу, віддавши йому перевагу перед Другою лігою. Він додав обороні «Таврії» міці та непоступливості, а в окремих поєдинках міг зміщуватися й на інші позиції в інтересах команди. Окремий скілл – дальні удари в виконанні Павла. У цьому компоненті йому не було рівних за силою, але не завжди за точністю удару. Може більше.

  1. Арсен Кривобедрий («Агрон» Великогаївська ОТГ Тернопільська область«Епіцентр» Дунаївці Хмельницька область)

21 рік – 17 матчів – 2 голи, 2 асисти

Був наймолодшим лідером півзахисту «Агрону», а після приходу в «Епіцентр» вимушено закривав одну з трьох вакансій у центрі захисту. І треба ж, видав дуже сильну гру в обороні! Добре читав гру, діяв досить чисто – а ще видавав дуже хороші довгі та середні передачі, завдяки чому задавав темп ще й атакувальній грі дунаївчан.

Центральні захисники

  1. Тимофій Листопад («ЛНЗ-Лебедин» Лебедин Черкаська область)

31 рік – 20 матчів – 2 голи, 1 асист

Захисник-гренадер забив за лебединян чимало важливих м’ячів, він уміє пробити здалеку, реалізувати пенальті, замкнути подачу зі стандартів. У захисті ЛНЗ, який складається із досвідчених гравців, Листопад є одним із лідерів і найстабільніших футболістів. Цього сезону він більшість матчів провів на високому рівні, виняток – дещо зім’ята кінцівка, яка, втім, не вдалася всій команді в цілому.

  1. Іван Мучак (ОДЕК Оржів Рівненська область)

29 років – 17 матчів – 2 голи, 1 асист

Найстабільніший гравець оборони ОДЕКа – Мучак залишався ефективним у будь-яких поєднаннях захисної ланки, поєднував у своїй грі фізичну силу та вміння виборювати м’яч, а також здорово підключався на стандарти. Свого часу Мучак подавав надії в дублі «Волині», грав за тернопільську «Ниву» та петрівський «Інгулець», а в останні роки грає в аматорських змаганнях. ОДЕК вгадав із його запрошенням і досягнув балансу захисту.

  1. Олексій Покосенко (ФК «Вовчанськ» Харківська область)

31 рік – 12 матчів – 3 голи

Вовчанська команда дуже впевнено виступила в Групі 3, зокрема, й у захисті. Багато в чому це заслуга досвідченого Покосенка. З ким би не доводилося грати в захисті – чи з Мизюком, чи з Лебединським, чи навіть із перелаштованими із інших ланок футболістами, він налагоджував гру біля своїх воріт і підчищав подачі та простріли. Окрема чеснота Олексія – вміння підключитися до чужих воріт і виконати стандарт.

Ліві захисники

  1. Юрій Красномовець (ОДЕК Оржів Рівненська область)

26 років – 17 матчів – 2 голи

Гравець, за плечима якого школи «Карпат» і «Шахтаря», має чимало позитивних якостей. Це і швидкість, критично важлива риса для сучасного флангового захисника. І задатки універсалізму, які дозволяють Юрію закрити будь-яку флангову позицію. І вміння подати із гри і зі стандартів. До того ж, і сам Красномовець уміє завершити сольний прохід чи швидку комбінацію влучним завершальним ударом.

  1. Юрій Цапій («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

33 роки – 16 матчів – 2 голи, 3 асисти

Практично всю свою кар’єру Цапій провів на вищому рівні, тому після приходу в «Вікторію» посилив команду, яка і так є однією з найсильніших в ААФУ. Юрій міг зіграти відразу на кількох позиціях, поєднував у своїй грі швидкі підключення й конкретне загострення (як за рахунок передач у карний майданчик, так і за рахунок безпосереднього завершення).

  1. Дмитро Горщарук («Луцьксантехмонтаж №536» Луцьк)

29 років – 15 матчів – 2 асисти, 2 асисти

Швидкий і наполегливий футболіст, який постійно нагнітав зі свого краю та вмів зіграти чіпко, швидко, безкомпромісно. Сольні рейди та підключення на стандарти від Горщарука допомагали ЛСТМ в їхній силовій манері, а також відігравали важливу роль у прогресі луцького клубу по ходу сезону.

Центральні півзахисники

  1. Дмитро Ярчук (МФК «Первомайськ» Миколаївська область)

26 років – 13 матчів – 8 голів, 1 асист

Первомайська команда не зуміла продовжити свої виступи в літньому дограванні через коронавірусну кризу, але виступи лідера її півзахисту залишилися в пам’яті. Ярчук, який колись мав свій великий шанс у сімферопольській «Таврії» та португальському «Ешторилі», вдало виконував стандарти (як штрафні, так і пенальті), а також забив кілька дуже ефектних голів дальніми ударами.

  1. В’ячеслав Акімов («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

30 років – 22 матчі – 7 голів, 6 асистів

Ще один гравець із чудовою школою та гарно поставленим ударом. Колись Акімов займався в «Чорноморці» та «Шахтарі», мав великий шанс у «Волині», багато пограв у ПФЛ. Після приходу в «Вікторію» міг закрити як позицію форварда, так і центрального півзахисника. Останніми роками радує прихильників миколаївського клубу – знову чемпіона України серед аматорів – своїм філігранним виконанням стандартів. При постійній ротації саме В’ячеслав – єдиний гравець, який провів 22 матчі в поточному турнірі.

  1. Кирило Кривобороденко (ФК «Чернігів-ЮСБ»)

24 роки – 20 матчів – 7 голів, 3 асисти

Фактично всю свою кар’єру цей досить цікавий центральний хавбек проводить в одному клубі, і ось настав той час, коли і він, і ФК «Чернігів» досягли свого. Клуб непогано виступив в ААФУ і здобув ліцензію на Другу лігу, так що готується стартувати серед професіоналів. А Кривобороденко досить яскраво та результативно виступив на всеукраїнському рівні, чимало забиваючи, добросовісно працюючи в центрі поля та ефективно атакуючи з глибини.

Праві півзахисники

  1. Андрій Апанчук (ОДЕК Оржів Рівненська область)

20 років – 16 матчів – 9 голів, 5 асистів

Пройшовши школу «Шахтаря», він зробив два кроки назад заради великого кроку вперед. Апанчук провів дуже сильний сезон за ОДЕК, здійснивши справжній прорив у своїх виступах. Невисокий, але винятково швидкий вінгер розривав свій фланг, значно додавав по ходу сезону та проявив здатність забивати й асистувати.

  1. Тарас Пліс («Епіцентр» Дунаївці Хмельницька область)

29 років – 18 матчів – 6 голів, 5 асистів

Колишній лідер «Агробізнесу» тепер допомагає іншій команді із Хмельниччини пробиватися на всеукраїнському рівні. Пліс – стрімкий фланговий півзахисник із лідерським характером і похвальною наполегливістю на своїй бровці. Його проходи з подачами були дуже корисними для забивних форвардів «Епіцентру», та й сам Тарас зробив свій вклад у «срібний» сезон дебютантів у ААФУ.

  1. Андрій Сліпухін (ФК «Тростянець» Сумська область)

19 років – 20 матчів – 7 голів, 1 асист

Одне із яскравих відкриттів літньо-осінньої частини сезону: Сліпухін здорово діяв у середній лінії новачків ліги із Сумщини, не лише вдало підіграючи, а й забиваючи особисто. Вдало виконував стандарти, а також не соромився бити з різних позицій. Особливо здорово зіграв у 2019 році, але той рівень, який показав юний гравець тоді, обнадіює й на подальші хороші виступи.

Атакувальні півзахисники

  1. Віталій Грицай («ЛНЗ-Лебедин» Лебедин Черкаська область)

29 років – 20 матчів – 13 голів, 6 асистів

Колись він грав за ФК «Львів», алчевську «Сталь» і чернігівську «Десну», але й після професіональної кар’єри не закинув футбол, будучи надважливим гравцем для ЛНЗ. Грицай – чудовий виконавець стандартів, як штрафних, так і пенальті (6 голів із 6 спроб – найкращий виконавець 11-метрових у сезоні). Маючи удар великої сили та хороший ігровий інтелект, він може бути корисним команді, навіть не граючи повних матчів у більшості зустрічей «бронзового» сезону.

  1. Павло Замуренко («Зірка» Кропивницький)

22 роки – 15 матчів – 9 голів

Свого часу Замуренко подавав великі надії в юнацьких-молодіжних складах свого клубу, а коли «Зірка» втратила професіональний статус і опинилася серед аматорів – Павло залишився їй відданим і провів найбільш сильний, напевно, на даний момент свій сезон. Дев’ять голів в активі цього гравця, який любить діяти в відтяжці. При цьому він вдало комбінував з одноклубниками, часто видавав сольні прориви та показав якості, притаманні сучасному атакувальному гравцеві.

  1. Микола Коляда (ОДЕК Оржів Рівненська область)

28 років – 15 матчів – 5 голів, 2 асисти

Технічний, швидкий і наполегливий центрхав ОДЕКа дає йому постійну перевагу на підступах до чужого карного майданчика. Граючи, найчастіше, в ударному кулаку з Кошкою, Ніколайчуком і Трофімчуком, Коляда не боїться імпровізувати, брати гру на себе, бити з різних дистанцій. Часто виступає каталізатором швидких багатоходівок, адже володіє високою культурою пасу. Колись грав за «Інгулець» і «Верес», але став новою легендою ОДЕКа.

Ліві півзахисники

  1. Іван Борисенко («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

22 роки – 21 матч – 4 голи, 8 асистів

Вихованець оболонського клубу пробитися в першоліговий склад не зумів, зате прекрасно проявив себе в складі «Вікторії», де швидко виріс в важливого, основного гравця. Борисенко вміє обіграти, пробити, навісити. Він сміливий в обіграші й часто змушує суперників на собі фолити завдяки своїм фінтам і дриблінгу.

  1. Владислав Семенчук (ОДЕК Оржів Рівненська область)

24 роки – 18 матчів – 5 голів, 6 асистів

Вінгер ОДЕКа пережив конкуренцію та жорстку ротацію, але після уроків, отриманих на друголіговому рівні, зумів довести своє право грати в складі лідера Групи 1 та одного із старожилів змагань ААФУ. Семенчук однаково ефективно забивав сам і віддавав передачі товаришам. Він застосовував швидкісний дриблінг, не боявся обігрувати та досить посилював гру по ходу (повністю він провів тільки 5 ігор).

  1. Дмитро Жиганов (СК «Каховка» Херсонська область)

22 роки – 14 матчів – 10 голів, 1 асист

Стрімкий вінгер із кинджальним ударом і вмінням втекти під передачу на хід – особливо сильно він виступав у першому півріччі, коли й забив своїх 10 м’ячів (у підсумку заслуживши інтерес сімферопольської «Таврії» із Другої ліги та кременчуцького «Кременя» з Першої). В літньому дограванні зіграв менш яскраво, але все одно може заносити собі сезон 2019/20 в актив.

Нападники

  1. Костянтин Без’язичний («Вікторія» Миколаївка Сумська область)

28 років – 20 матчів – 15 голів, 3 асисти

«Вікторія» запросила його разом із іще кількома гравцями із «Вовчанська», який минулого сезону «пошумів» у Кубку України серед аматорів. Не всі із цих новачків розкрилися, та й Без’язичному, здавалося, в конкуренції з досвідченими форвардами буде важко, але поступово Костянтин показав той результат, якого від нього чекали. Солідно додавши по ходу літнього догравання, він забив кілька особливо важливих м’ячів (включаючи четвертий у супер-фіналі), а заодно обігнав Твердохліба, завоювавши звання найкращого бомбардира чемпіонату.

  1. Руслан Івашко («Епіцентр» Дунаївці Хмельницька область)

33 роки – 17 матчів – 11 голів, 3 асисти

Капітан і лідер дунаївецької команди зробив великий внесок у те, що «Епіцентр» вдало адаптувався до всеукраїнського футболу. Івашко, який раніше виступав і на більш високому рівні, взяв на себе реалізацію стандартів (5 пенальті з 5 спроб – другий результат чемпіонату) та повністю всю верхову боротьбу. Граючи як «форвард-вежа», він приносив користь усій групі атаки, а сильний і добре поставлений удар дозволяв забивати з різних позицій і положень.

  1. Максим Тищенко («Рубікон-Вишневе» Київ«Черкащина» Д2)

25 років – 13 матчів – 10 голів, 3 асисти

Форвард, який пройшов школу «Динамо» та юнацькі збірні України, на певний час випав із всеукраїнського футболу. Зате повернувся через «Рубікон», у 13 матчах літа-осені 2019 року записавши на свій рахунок 13 результативних дій. Він міг справляти оманливе враження через не дуже спортивну статуру, але справу свою Тищенко знав добре, вдало підстерігав свої моменти і міг втекти від опікунів і вирішити долю епізоду. Навесні перебрався у клуб, який вилітав із Першої ліги.

Нападники

  1. Єгор Твердохліб («Атлет» Київ«Гірник-Спорт» Горішні Плавні Д2)

19 років – 14 матчів (976 хвилин) – 13 голів, 2 асисти

На наших очах цей талант розкрився в змаганнях ААФУ. У минулому чемпіонаті зробив перші сміливі кроки серед дорослих у складі вишгородської «Чайки», у звітному сезоні вже був лідером атак столичного «Атлета». Граючи то на вістрі, то в відтяжці з флангу, Твердохліб забив достатньо м’ячів, щоб аж до заключних матчів сезону утримувати лідерство в списку бомбардирів (тільки пізніше його обігнав Без’язичний). Своєю грою Єгор заслужив інтерес клубів із вищих дивізіонів, у літньому дограванні взявши участь уже в Першій лізі.

  1. Барбоза да Сілва Клаудіні («Епіцентр» Дунаївці Хмельницька область)

26 років – 7 матчів – 5 голів

Бразилець, який розкрився в чемпіонаті Тернопільщини, проходив перегляд у першоліговому «Агробізнесі», але «Епіцентр» своєчасно втрутився і отримав значне посилення атаки. Барбоза набирав ходу поступово й розкачався якраз до вирішальних матчів: 5 голів у трьох заключних матчах, включаючи дубль і додаючи реалізований післяматчевий у супер-фіналі. Це, безсумнівно, найбільш яскравий новачок змагань ААФУ цього року, який повинен допомогти «Епіцентру» й після підвищення в класі.

  1. Владислав Сандрак-Вінницький («Яруд» Маріуполь Донецька область)

22 роки – 11 матчів – 7 голів, 5 асистів

Колись цей потужний, але рухливий форвард уже заявляв про себе на дорослому професіональному рівні – із ФК «Нікополь» його запросили в молодіжну команду «Зорі», проте пробитися в основу луганців було дуже важко. Зате Владислав знайшов себе в «Яруді». І забивав багато, і в підіграші встигав. Поруч із досвідченим Кілікевичем і молодими Безлепкіним, Цоланом Сандрак-Вінницький відновив свій бомбардирський тонус і міг би зробити ще більше, якби не травма під кінець регулярного сезону.

Турнірна таблиця групи 1

М КОМАНДА І В Н П М О
1 ОДЕК (Оржів, Рівненська область) 18 15 2 1 45:15 47
2 Епіцентр (Дунаївці, Хмельницька область) 18 12 3 3 36:20 39
3 Агрон (Великогаївська ОТГ, Тернопільська область) 18 8 7 3 19:22 31
4 Карпати-Енергетик (Галич, Івано-Франківська область) 18 6 4 8 15:31 22
5 Світанок-Агросвіт (Шляхова, Вінницька область) 18 6 1 11 18:12 19
6 Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) 18 5 4 9 22:36 19
7 Вотранс (Луцьк) 18 5 4 9 12:20 19
8 Нива (Теребовля, Тернопільська область) 18 4 4 10 14:16 16
9 Покуття (Коломия, Івано-Франківська область) 18 4 1 13 14:17 13
10 Ковель-Волинь (Волинська область) 18 3 4 11 8:14 13

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *